10 хвилин із Прем’єр-міністром. 28 лютого 2016 року

10 хвилин із Прем’єр-міністром. 28 лютого 2016 року

19:15, 28 лютого 2016

Шановні співвітчизники!

Хочу ясно і відверто викласти свою позицію стосовно ситуації в українській владі.

Але для цього треба спокійно відділити реальне від уявного. Реальністю є війна Росії проти України. Реальністю є падіння економіки і зубожіння людей. Реальністю є те, що провести реформи, вирішити проблеми війни і миру в Україні неможливо ані за рік, ані за два.

Реальністю є негативні глобальні процеси, які чинять додатковий тиск на Україну. Реальністю є те, що ніхто у світі не зробить замість нас власну роботу.

Реальністю є те, що змін, зроблених цим Урядом, більше, ніж за два десятиліття.

Ми зберегли країну, дали відсіч Росії, створили нову армію, забезпечили енергетичну незалежність, виплачували всі пенсії та заробітні платні, накопичили фінанси, не допустили економічного колапсу, спростили державні сервіси та умови для бізнесу, передали фінанси з центру на місцевий рівень, створили нову Національну поліцію і підписали та виконуємо довгоочікувану Угоду з Європейським Союзом.

Ми захистили державу від першого наступу. Але ворог не відступив. Зміни започатковано. Але результати таких змін стануть відчутними не відразу.

Ми - на півдорозі. Зараз не можна зупинитися. Курс перетворень треба зберегти будь-якою ціною. Не можна розчаруватися у меті. Бо все стане марним.

Багато держав і народів переживали схожі випробування. Перемагали ті, де мудрість, зрілість і готовність до тривалих дистанцій демонстрував політичний клас – політичні лідери, справді національні партії, інтелектуали, громадські авторитети, журналісти.

Понад рік Уряд діяв у жорстких, часто ворожих умовах. Мої колеги були щоденною мішенню для брехні, наклепів і звинувачень. Ми розраховували, що реальність наших кроків переважить віртуальність брехні.

Не гірше зовнішнього ворога проти змін працювали внутрішні противники: популізм, невігластво, спроба реваншу старих схем і впливів.

Управління реформами підривалося протиріччями в Конституції. Страх втратити рейтинг робило слабкими тих, хто мав би демонструвати лідерство.

Намагання нав’язати Уряду чужу волю врешті змусило нас публічно проголосити принципи, які є червоною межею. Жодного неконституційного втручання в роботу Уряду. Жодного тиску для відновлення корупційних практик. Жодної зупинки реформ.

Уперше в нашій сучасній історії Уряд представив офіційний звіт про свою роботу.

Ми виклали програму дій – крок за кроком, що треба робити у 2016 році. Але у відповідь ми не почули розмови, яка б стосувалася суті реформ. У відповідь прозвучала ненависть, злоба і гра на скривджених почуттях людей.

У політичній істерії я не бачу турботи про Україну. Бачу звичайний розрахунок: дорватися до влади. Для цього - відправити Уряд у відставку, через тимчасовий статус паралізувати центральну виконавчу владу, змусити Президента погодитися на дострокові парламентські вибори, чий результат є цілком передбачуваним – вони завершаться руїною.

Я звернувся до Парламенту з вимогою розглянути питання відставки Кабінету Міністрів України. Таке рішення не було підтримано більшістю членів української Верховної Ради. Таким чином Уряд юридично є повністю легітимним та продовжує працювати. Але політична невизначеність залишається, і їй треба покласти край.

Відповідальність за це лежить на всіх нас – на Президентові і його фракції, на інших політичних силах, які формували коаліцію «Європейська Україна» – це «Народний Фронт», «Батьківщина» «Самопоміч» та Радикальна партія Олега Ляшка, які підписували коаліційну угоду і затверджували програму дій Кабінету Міністрів. Саме ту програму, яку ми як коаліційний Уряд виконували і продовжуємо виконувати. Про що я звітував у Верховній Раді України і не почув жодної предметної критики з цього питання.

Відповідальність має бути реальною, а не вдаваною.

«Народний Фронт» і я відчуваємо і несемо відповідальність за країну щодня.

Сьогодні необхідні рішучі кроки для збереження керованості країною і забезпечення безперервності процесу реформ.

Наш Уряд розробив план дій на цей рік. Але це не тільки план дій Уряду – це порядок денний подальшого розвитку країни, яка має стати справжньою європейською державою.

Він складається із двох основних напрямків: перший - це економічне зростання в тому числі створення  нових робочих місць та зниження рівня бідності; другий – відновлення соціального контракту, або, я б назвав це, - служіння українському народу і відновлення довіри до влади.

Для економічного зростання ми передбачили кілька основних кроків. Вони включають зміцнення банківської системи та відновлення доступного кредитування; проведення ефективної та історично прозорої приватизації із залученням широкого кола інвесторів; реформу державних підприємств.

У нашому плані – нова індустріальна політика, призначення нових ефективних менеджерів на 50 найбільших державних компаній, відкриття нових ринків для українського експорту, підписання угод про зону вільної торгівлі з Канадою, Туреччиною та Ізраїлем, відкриття не менше чотирьох торгівельних місій для просування українських експортерів на нові ринки та розширення географії проведення бізнес-форумів.

Основа нашої програми – це реалізація Угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Ми пропонуємо максимально збільшити ефективність інвестицій від державних капітальних видатків – 70% їх буде спрямовуватися на реконструкцію доріг, 30% - на завершення об’єктів, які знаходяться на фінальній стадії будівництва.

Ріст цін можливо зупинити через ефективну бюджетну, валютну та економічну політику. Для цього Україна повинна далі продовжувати реформи в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними фінансовими організаціями. Ми повинні забезпечити ефективну фіскальну політику, перейти на здійснення електронних закупівель у всіх державних установах, перейти на грошові адресні соціальні виплати, скористатись запровадженим Урядом двократним зменшенням податку на заробітну платню та вивести її з тіні, провести реформу Державної фіскальної служби, побороти корупцію на митниці через залучення західних радників до митної служби.

Необхідно завершити реформу у сфері енергетики. Ми прожили зиму, не купуючи в Росії жодного кубічного метру газу. Маємо забезпечити прибутковість та незалежність НАК «Нафтогаз України», збільшення видобутку власних енергетичних ресурсів та повну енергетичну незалежність країни у найближчі десять років. І це реально. Заміна котлів, утеплення будинків, продовження програми субсидій та оплата винятково за якісні житлово-комунальні послуги - є основною частиною енергетичної реформи країни.

Треба продовжувати земельну реформу. Вважаю, що необхідно продати на відкритому прозорому аукціоні 1 мільйон гектарів саме державної землі, яка сьогодні знаходиться в тіньовому і корумпованому обороті.

У сфері реформування охорони здоров’я в цьому році треба запровадити мінімальний гарантований державою рівень безкоштовних медичних послуг. Все інше повинно фінансуватися за рахунок державного медичного страхового фонду, в якому повинен бути застрахований кожний громадянин країни.

Освіта наших дітей є фундаментом майбутнього нашої країни. І саме середня освіта потребує радикальних змін. Основний принцип середньої освіти - не кількість шкіл, а якість навчального процесу. Забезпечення навчальним приладдям та сучасними знаннями кожного учня, а професійного вчителя – достойною заробітною платнею.

У сфері боротьби з корупцією - ми повинні призначити нового незалежного Генерального прокурора України, зміцнювати авторитет та забезпечити ефективну діяльність Національного агентства з розшуку і управління активами, Державного бюро розслідувань та Національного агентства із запобігання корупції.

У цьому році вкрай необхідно конфіскувати і повернути державі 1.5 мільярда доларів, які були вкрадені попереднім режимом і які вже заарештовані завдяки діям Уряду в українських державних банках. Ці кошти будуть спрямовані на обороноздатність країни, на підвищення соціального забезпечення громадян України.

Це реалістична програма дій, яка передбачає також реформу державного управління, суддівської системи, боротьбу з монополіями, запровадження правил і стандартів, які діють в Європейському Союзі, до якого ми прагнемо.

Це моя програма. Така програма повинна стати нашою спільною програмою. Ці конкретні дії потребують підтримки Президента країни, його фракції та інших здорових сил в українському Парламенті. Я не чув жодної альтернативи цій програмі або жодних пропозицій до неї. Так само як і не було запропоновано жодної особи, яка могла б реалізувати відповідні пункти програми у своїй галузі.

Часу на зволікання немає. Є час тільки для дій. Уряд діяв і готовий продовжувати боротьбу далі.

Звертаюся до Президента та всіх національних політичних сил. Або вийдіть до суспільства з альтернативною реалістичною програмою і дієвою командою, здатною її забезпечувати. Тільки програмою, а не передвиборчими гаслами. Або припиніть взаємне поборення, вгамуйте пристрасті, переступіть через особисті почуття і підтримайте план дій країни на цей рік.

Ми не маємо права на зупинку реформ і боротьбу між своїми. Ми зобов’язані рухатися вперед.

Ця реальність є найважливішою у нашому житті.

Нехай Господь береже наше військо, наш народ і захистить Україну.