10 хвилин із Прем'єр-міністром України

Дорогі українці, вітаю вас!

Хочу розпочати з вами відвертий діалог про те, які зміни потрібні в країні, хто повинен робити ці зміни, які будуть результати цих змін, і що взагалі таке реформи.

Дуже багато йде дискусій в країні про те, які реформи потрібні. Але тут треба давати чесну і відверту відповідь, через що необхідно Україні пройти для того, щоб ми стали успішною європейською процвітаючою державою, для того щоб просто життя змінилося на краще. Треба подивитися на наших партнерів, на наших близьких сусідів, наприклад, Польщу, яка 20 років тому переживала таку ж кризу, як і переживає Україна. Щоправда, була одна відмінність – в Польщі не було російських танків, і Росія не анексувала, Богу дякувати, частину території цієї держави.

При цьому Польща 20 років тому пройшла той самий шлях, який проходить сьогодні Україна. Це, на жаль, і підвищення тарифів, це і зміна податків, це і обов’язок кожного платити ці податки, це і нова якість влади, яка повинна стати відповідальною перед своїми громадянами, це і боротьба з корупцією, це і безробіття. Але через 20 років Польща стала однією з найсильніших економічно, фінансово, та й політично країн-членів Європейського Союзу.

Вдумайтеся, скільки часу ми втратили. Якщо би всі ці реформи, які зараз всі вважають непопулярними, які зараз всі критикують, були проведені в Україні 10 років тому, сьогодні ми би конкурували в тому числі і з нашими друзями-поляками, хто сильніший і хто більш успішніший.

Нагадаю Грузію, яка також пройшла складний час трансформації і реформування – змін. В перших два роки після початку грузинських реформ в Грузії навіть не було опалення і тепла, і люди палили в хатах буржуйками.

У нас цього, Богу дякувати, не відбувається. Але ми платимо набагато більшу ціну, тому що Україна знаходиться в стані війни. В стані війни з агресором, який озброєний до зубів. І так склалося історично, що нам треба вирішувати все, одразу і швидко. З одного боку, воювати з російськими терористами і обороняти країну, а з іншого боку, воювати всередині країни з політичними кланами, з олігархами, з корупцією, з безвідповідальністю, з абсолютно непрофесійним державним класом чиновників. Нам треба воювати з нашим минулим. І ми повинні виграти і на одному, і на іншому фронті.

Я усвідомлюю ту критику, яка сьогодні є у кожного з вас. Ціни виросли, національна валюта не є стабільною. 1 мільйон 200 (тисяч?) людей зареєстровані як тимчасово переміщені, і цих людей треба влаштувати, і ними також треба опікуватися. Російські терористи знищили заводи і фабрики, і це просто вбиває українську економіку. І, напевно, саме основне - навіть не цей фактаж, а те, що всі чекають, щоби це все було дуже швидко, безболісно, і щоб в один прекрасний день ми пробудилися в новій країні. Гарно звучить, тільки так буває в казках.

В реальному житті зовсім по-іншому. Я хочу, щоб ми з вами розуміли, як в цьому реальному житті нам стати успішними. Звичайно, що цей успіх в першу чергу залежить від політичної волі вищого керівництва держави. Ви обрали Президента, ви обрали Парламент, ви призначили всю владу, в тому числі і фактично Кабінет Міністрів України. І політична воля тих, хто сьогодні відповідають за долю країни, - це перша і основна умова змін в країні.

Але ця політична воля повинна опиратися так само на бажання і волю кожного українця, який прагне змін в країні. Так, ми як Уряд разом з Президентом проводимо свою частину складної, але правильної роботи. Ми позбулися олігархів у газовому секторі. Ми підняли податки на найбільш прибуткові, також олігархічні види бізнесу, в тому числі і ренти на нафту, на газ, на корисні копалини. Ми закриваємо схеми ухилення від сплати податків в офшорних зонах. Ми приводимо до європейських стандартів тарифоутворення в енергетичному секторі. Ми розпочали саму амбітну і масштабну програму субсидій для тих людей, які потребують допомоги від держави.

Але ми більше не будемо субсидувати і допомагати багатим. Багатий повинен заплатити більше за газ, електроенергію, а бідний повинен отримати компенсацію від держави. Так у всіх країнах світу.

Ми зробили неймовірні кроки в енергонезалежності країни, в першу чергу від північного сусіда. Ми скорочуємо державних чиновників. Ми робимо, хтось скаже, непопулярні кроки сьогодні, але я кажу, що ми будуємо фундамент для майбутнього. І тут спробую так само пояснити, чи можна збудувати хату за один місяць чи навіть за один рік, чи можна мати хату без фундаменту. Неможливо. І хтось повинен був узяти на себе цю відповідальність. Відповідальність, навіть скажу, брудної роботи, не дуже популярної. Це створити фундамент нової української хати, і ми цим займаємося.

Але як у доброму селі є толока, така сама толока повинна бути в цілому і в Україні. Це коли вся громада робить свій шмат роботи. Хтось підвозить цемент, хтось копає, а хтось робить мур. І наше спільне завдання як нації – бути об'єднаними перед викликами і давати цим викликам правильну і адекватну відповідь.

Дозволю собі спуститися з висот і сказати по-простому: реформа в тому числі – це коли на подвір'ї прибрано. Реформа – це в тому числі, коли один одному ми допомагаємо виконувати роботу, необхідну для країни. Реформа – це в тому числі, коли ми всі платимо податки. Реформа – це в тому числі, коли ми дивимося, як живуть в Європі, як працюють в Європі, як вчаться в Європі, як кожен хоче бути сильнішим в Європейському Союзі і стати особистістю, - і робимо те саме в Україні.

Країна може бути сильною тільки тоді, коли в країні сильні особистості. Це двохсторонній процес, коли кожен громадянин країни бажає успіху для себе і коли кожен громадянин країни бажає успіху для своєї держави.

В мене немає жодного сумніву, що ми пройдемо ці складні етапи. Але не можна зупинятися ні на одну хвилину. Ми не одні в цьому світі, і це правда. І ми не перші, хто проходили через такі випробування. Великобританія в 1976 році мала такі самі проблеми, і там само до Великобританії прийшов Міжнародний валютний фонд, який протягнув руку допомоги.

До речі, є багато дискусій про те, що таке Міжнародний валютний фонд, і що начебто від нас щось вимагає МВФ. Та він від нас взагалі нічого не вимагає. Це ми просимо у МВФ допомоги. Нам ніхто грошей, крім них, не дасть. А якщо дадуть, то це буде в десять раз дорожче, ніж сьогодні пропонує Міжнародний валютний фонд і наші західні партнери.

Але для того, щоби отримати фінансування, треба продемонструвати те, що ми змінюємося. От бачите, греки отримали фінансування, а потім перестали змінюватися. Якщо вони перестануть проводити реформи, їхня країна стане фінансовим банкрутом.

Ми довели за останній рік, що те, що ми обіцяємо, і те, що світова спільнота визнає за реформи, ми виконуємо. Тут треба усвідомити, що є дещо різне розуміння у тих фахових інтелектуальних людей, які все життя сидять в високих кабінетах і працюють з багатьма країнами і пояснюють, що таке реформи, і відчуттям реформ всередині країни. Це об'єктивно нормально. Тому що вони кажуть, що реформи – це ті заходи, які країна повинна пройти для того, щоб країна стала здорова. І я підтримую цю позицію. Тому що у нас було два варіанта. Перший варіант – далі брати кредити і купувати на ці кредити обезболюючі ліки. При цьому сама країна не лікувалася. А це, знаєте, як така політична наркотична залежність, в тому числі і від чужих грошей і від відсутності реформ.

А був другий варіант, який сповідується Президентом, і Урядом, і мною особисто. Нам треба вилікуватися. Ми будемо здорові, і в цьому нам допомагають Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, іноземні кредитори, в тому числі МВФ.

Ми не беремо кредити заради того, щоб накопичувати борги країни. І тут треба говорити виключно фактами. Ми в минулому році взяли 9 мільярдів доларів США, а повернули нашим зовнішнім кредиторам 14 мільярдів доларів, які не ми брали. Це Януковичу так широко і щедро приватні кредитори за три роки видали 40 мільярдів доларів США. Вдумайтесь. А нам весь світ пообіцяв на наступних чотири роки 25 мільярдів доларів США.

І сталося так, що нація завдяки корупції, що була створена попереднім режимом, просто стала банкрутом. Але при цьому, отримавши ці кредити, ми віддали нашим кредиторам, і ще й нам вдалося зменшити зовнішній борг країни, для того щоб не перекладати ці борги на наступні покоління.

Що зараз ми робимо? Зараз в МВФ ми робимо те саме. Дорогі кредити ми заміщуємо на дешеві. І ми відверто сказали нашим кредиторам: прийшов час допомогти Україні. Ви щедро давали Януковичу, тепер треба проявити справедливість і так само щедро допомогти українському народу вийти на шлях стабілізації і вийти на шлях росту. Заборгованість України перед приватними кредиторами треба реструктуризувати. І ми очікуємо рішення приватних кредиторів не на словах, а на ділі допомогти країні. І я буду робити все для того, щоби зняти боргове ярмо з України і з прийдешніх поколінь.

Нам будуть далі допомагати тільки тоді, коли ми будемо демонструвати прогрес, і коли ми самі собі здатні допомогти. Коли ми будемо вірити у власні сили. Коли ми не будемо зупинятися. Коли ми не будемо поступати так, як робили всі наші попередники, та й, на жаль, значна частина сьогоднішньої політичної еліти, яка живе минулим, яка розповідає казки і брехню, яка все далі сподівається, що на популістських гаслах можна утриматися у владі. Втриматися у владі можна, тільки країну так більше не можна втримати.

Саме тому ми разом з вами ідемо цим шляхом. Шляхом складних змін, шляхом реформ, шляхом здорової країни і успішної нації. І спільно ми пройдемо цей шлях.

Кожен тиждень, дорогі українці, я буду з вами спілкуватися саме в такому форматі. Пояснювати, що таке реформа освіти, що таке зміни в медицині, як ми міняємо податкове законодавство, що таке децентралізація, чому тарифи саме такі, і як ми будемо виділяти субсидії громадянам України, як нам зменшити енергоспоживання. І як нам зробити нашу країну сильною і успішною. І ми це зробимо.

До наступної зустрічі.