«Для того, щоб підкріпити дипломатичні зусилля, у нас повинна бути сильна українська армія - не для наступу, а для оборонних цілей. Щоб стримати очолюваних Росією терористів і не дозволити їм рухатися далі. Це зміцнить нашу спільну позицію», - сказав Арсеній Яценюк. Глава українського уряду дав інтерв’ю Financial Times під час робочого візиту до Брюсселя.
Прем'єр-міністр України застерігає, що Володимир Путін намагається розділити ЄС так само, як розколов Україну. Глава українського уряду наголошує, що провокації російських військових та фінансування політичних союзників в Європі може спричинити розкол блоку в той час, коли єдність є надзвичайно важивою.
Арсеній Яценюк сказав, що якби Кремлю вдалося розділити країни-члени ЄС в питанні економічних санкцій проти Росії, це було б «катастрофою для вільного світу» і закликав Уряди, які розглядають відміну санкцій, подумати двічі.
«Росія постійно провокує ЄС і НАТО, починаючи від підводних човнів і закінчуючи бомбардувальниками, які перетинають кордони держав-членів НАТО», - сказав пан Яценюк в інтерв'ю в Брюсселі, де він зустрічався з лідерами ЄС, що беруть участь у дводенному саміті.
«Росія намагається створити турбулентність в ЄС через підтримку ультраправих політичних рухів, - додав він: Це копія ситуації, яку вони створили в Україні".
Візит пана Яценюка до Брюсселя проходить, коли ЄС укотре бореться з розбіжностями в їхній політиці щодо Росії. Дональд Туск, голова Європейської Ради, і група безкомпромісних країн спершу закликали до якнайшвидшого поновлення санкцій ЄС, термін яких спливає в липні - і навіть до нових економічних заходів – після того, які підтримувані Росією війська минулого місяця захопили стратегічно важливе українське місто Дебальцеве. Тим не менше, ця ініціатива стикнулася з опором Франції, Італії та Іспанії, змушуючи лідерів ЄС вдатися до більш неоднозначної декларації про наміри.
Українська влада неодноразово намагалася посилити рішучість ЄС, її лідери відправлялися до Брюсселя - Президент Петро Порошенко з моменту вступу на посаду в червні взяв участь у трьох засіданнях. Арсеній Яценюк сказав, що його візит мав на меті, аби нещодавно досягнуте в Мінську перемир'я не було використане як привід для послаблення санкцій.
«Це те, чого прагне Росія - використати Мінські домовленості як привід для зняття санкцій і для повернення до business as usual (вести справи, як раніше, ніби нічого не відбулося). Це цілком очевидно, - сказав Арсеній Яценюк. - Деякі країни-члени ЄС неохоче підтримували збереження чи посилення санкцій. Путін, безумовно, буде розігрувати цю карту, намагаючись зруйнувати єдність в ЄС».
Незважаючи на стурбованість спробами Росії розділити ЄС і розділити Європу зі США, Арсеній Яценюк заявив, що далі наполягатиме на отриманні оборонних озброєнь від західних партнерів. Ідея ризикує спричинити політичне відчуження між двома найбільш важливими рушіями політики щодо Росії: Вашингтоном і Берліном.
У той час як адміністрація Обами публічно визнала, що розглядає можливість поставки зброї Києву, спираючись на безкомпромісні країни ЄС, таких як Польща і Литва, - канцлер Німеччини Ангела Меркель категорично проти цього кроку.
«Для того, щоб підкріпити дипломатичні зусилля, у нас повинна бути сильна українська армія - не для наступу, а для оборонних цілей. Щоб стримати очолюваних Росією терористів і не дозволити їм рухатися далі. Це зміцнить нашу спільну позицію», - сказав Арсеній Яценюк.
Натомість Брюссель допоміг Києву фінансово - підтримавши новий пакет фінансової підтримки в $17,5 від МВФ і додаткові €3,5 млрд допомоги з бюджету ЄС. Тим не менш, міністри фінансів країн ЄС висловили настороженість, що Уряд пана Яценюка проводить недостатні реформи, щоб отримати додаткові кошти.
Арсеній Яценюк наполягав, що Київ займається жорсткими економічними реформами, і приїхав до Брюсселя із глянцевою 15-сторінковою брошурою із графіком реалізації різних реформ. «Ми багато зробили в реформі енергетичного сектора, і думаю, що це одна з найбільших перемог мого Уряду, - сказав він: Відтепер немає посередників, немає «вампірів» у газових і нафтових компаніях, що перебувають у власності України».
Яценюк наголосив, що Україна буде «біліше білого» в реалізації мирних домовленостей щодо сходу України, яких досягли в Мінську минулого місяця. Однак високі європейські чиновники побоюються, що Київ не зможе здійснити передачу влади «повстанцям» у регіонах, як передбачено домовленостями, і це дасть Росії можливість заявити, що домовленості порушені.
Парламент України у вівторок ухвалив закон, який передбачає обмежене самоврядування регіонів на Сході країни, які перебувають під контролем сепаратистів. Але Рада додала умову, що закон буде чинним лише після того, як в регіонах будуть проведені місцеві вибори за українським законодавством – а це не було передбачено в угоді «Мінськ-II».
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив Київ у тому, що він «перевертає з ніг на голову» Мінські домовленості, в той час як лідери «повстанців» пригрозили припинити режим перемир’я.
Арсеній Яценюк наполяє, що вільні вибори були невід'ємною частиною Мінських домовленостей і відзначив політичну ціну, яку він заплатив, щоб втілити реформи. «Не всі були щасливі з Мінської угоди, і ми разом з Президентом вже заплатили величезну політичну ціну. Але ми вважаємо, що це правильний шлях, - сказав він: Дуже чітко скажу щодо виборів: якщо ви пам'ятаєте, вибори до місцевих органів влади є ключовою частиною Мінських домовленостей. Ми готові провести місцеві вибори в цих областях, але ці вибори повинні бути вільними і чесними».
Ukraine’s prime minister has warned that Vladimir Putin is attempting to divide the EU in the same way the Russian president has split Ukraine, saying provocative Russian military excursions and funding of political allies in Europe risks splintering the bloc at a time when unity is essential.
Arseniy Yatseniuk said if the Kremlin succeeded at dividing EU member states over the bloc’s economic sanctions regime against Russia, it would be a “disaster for the free world” and urged those governments contemplating a sanctions rollback to think twice.
“Russia is constantly provoking the EU and Nato, starting with submarines and ending with Bear jets flying across the borders of Nato member states,” Mr Yatseniuk said in an interview in Brussels, where he was meeting with EU leaders holding a two-day summit.
“Russia is trying to create turbulence in the EU through supporting far-right political movements,” he added. “This is a copycat case of what they did in Ukraine.”
Mr Yatseniuk’s visit to Brussels comes when the EU is once again wrestling with its differences over Russia policy. Donald Tusk, the European Council president, and a group of hardline countries initially urged an early renewal of the EU sanctionsthat expire in July — and even the passage of new economic measures after Russian-backed troops last month took the strategically important Ukrainian town of Debaltseve. Yet the push faced resistance from France, Italy and Spain, forcing EU leaders to resort to a more ambiguous declaration of intent.
Ukrainian officials have repeatedly attempted to stiffen the EU’s resolve by sending their leaders to Brussels during summits — President Petro Poroshenko has attended three summits since taking office in June. Mr Yatseniuk acknowledged his visit was aimed at ensuring the recent ceasefire deal reached in Minsk is not used as an excuse to weaken sanctions.
“That’s what Russia wants, to use this Minsk deal as a pretext for pullback of sanctions and for going back to business as usual; that’s for sure, crystal clear,” Mr Yatseniuk said. “Some EU member states were reluctant to maintain and rollover sanctions, or scale up sanctions. Putin will definitely play this card, trying to split unity within the EU.”
Despite his concerns about Russian attempts to divide the EU — and split Europe from the US, which he described as Mr Putin’s “most crucial quest” — Mr Yatseniuk said he would continue to push for defensive weapons from western allies. The idea has risked opening a political rift between the two most important drivers of Russia policy: Washington and Berlin.
While the Obama administration has publicly acknowledged it is considering supplying Kiev with arms, backed by hardline EU countries like Poland and Lithuania, German Chancellor Angela Merkel has vehemently opposed the move.
“To underpin diplomatic efforts, we always need to have a quite strong Ukrainian military — not for offensive, but for defensive [purposes], to deter Russian-led terrorists, not to allow them to move further. This will strengthen our joint position,” Mr Yatseniuk said.
Brussels has instead backed Kiev financially — supporting a new $17.5bn International Monetary Fund bailout and an additional €3.5bn in aid from the EU budget. Still, EU finance ministers have expressed wariness that Mr Yatseniuk’s government has not sufficiently embraced reform to warrant additional cash.
Mr Yatseniuk insisted Kiev had moved aggressively on economic reform, and came to Brussels armed with a glossy 15-page brochure highlighting the timetable for implementing various overhauls.
“We did a lot of energy sector [reform], and I think this is one of the big victories of my regime,” he said. “From today, no more intermediaries, no more vampires sitting in the Ukrainian-owned gas and oil companies.”
Mr Yatseniuk insisted Ukraine would be “whiter than white” in implementing the latest ceasefire deal for eastern Ukraine agreed in Minsk last month. However senior European officials fear the devolution of power to rebel regions called for in the pact will prove impossible for Kiev to deliver, giving Russia an opening to claim it has been breached.
Ukraine’s parliament passed a law on Tuesday offering limited self-rule to separatist-held regions in the east of the country. But it added a condition that the law would only come into effect after the regions hold elections for regional representatives under Ukrainian law — something that goes beyond what was stipulated in the Minsk II agreement.
Russia’s foreign minister Sergei Lavrov accused Kiev of “turning on its head” what had been agreed at Minsk, while rebel leaders threatened to call off the ceasefire.
Mr Yatseniuk insisted free elections were an essential part of Minsk and noted the political price he paid to pass the reforms. “Not everyone is happy with the Minsk deal and we together with the president have already paid a huge political price. But we believe this is the right way to go,” he said. “Let me be very clear on elections: If you remember, local elections is a key part of the Minsk deal. We are ready to hold local elections in these areas, but these elections have to be free and fair”.