Доброго вечора всім.
Сьогодні ми будемо говорити про податки. Про податки, які повинні створювати робочі місця, нові підприємства, наповнювати бюджет і робити українську економіку сильною та конкурентоспроможною.
Які базові принципи нової податкової політики? В першу чергу податкова політика вимагає справедливості. Справедливості в тому, що той, хто заробляє, повинен отримати свою законно зароблену частину доходу. І бюджет повинен також отримати свою частину доходу від відповідних заробітків. При цьому податки, які сплачені до бюджету, повинні прозоро і чесно використовуватися, про що повинен знати кожний український громадянин. Той, хто сплачує податки прозоро, не знає ні прізвища, ні імені податкового інспектора чи детектива Служби фінансових розслідувань.
Другий принцип – це принцип рівності. Це означає, що податки сплачують всі. Що система оподаткування рівна для всіх. І жодних виключень в залежності від компанії чи олігарха, який володіє цією компанією, не повинно бути.
Третє – це простота. Самий найкращий спосіб побороти корупцію в податковій системі і зробити так, щоби всі платили податки, - це максимально її спростити.
Четвертий принцип – це передбачуваність податкової політики. Підприємець повинен знати, які податки встановлені і які податки і коли будуть змінюватися, для того щоб він міг легко прогнозувати свій бізнес.
Ми провели вже перший етап податкової реформи. На початку поточного року була проведена бюджетна і податкова децентралізація. Значна частина податкових повноважень і доходів була віддана на місця. Результатом такої реформи стало те, що доходи місцевих бюджетів збільшилися на 40%. Ми вдвічі скоротили кількість податків, було 22, стало 11. Частина податків була ліквідована, частина податків була об'єднана. Третє – ми наблизили податковий і бухгалтерський облік. І це значно спростило сплату і нарахування податків. Четверте – ми запровадили нову систему адміністрування податку на додану вартість. Всі знають про те, що ПДВ був один з найбільш корумпованих податків. Були створені схеми по вимиванню десятків мільярдів гривень з державної казни в приватні кишені. Тільки в серпні місяці ми додатково отримали більше 2 мільярдів гривень до державного бюджету саме за рахунок боротьби з корупцією в сплаті і відшкодуванні податку на додану вартість.
Окремо нами була запроваджена прозора система інформування про відшкодування податку на додану вартість. Зараз ви можете зайти на сайт Державного казначейства і побачити кожне підприємство, яке отримало відшкодування податку на додану вартість за минулий місяць.
Наступне. Урядом було прийнято рішення про підвищення податків на українських олігархів. В першу чергу це стосувалося підвищення податків на найбільш привабливі види бізнесу, які знаходяться в руках олігархів, - це нафта, це газ, це природні копалини. І об'єктивно, що вони прийняли без аплодисментів таке урядове рішення. Але це дало нам можливість виконувати державний бюджет, сплачувати пенсії, заробітні плати і інші соціальні пільги. В тому числі і прийняти рішення про підвищення заробітної плати, пенсії і всіх соціальних стандартів.
Також ми прийняли рішення про запровадження так званого трансфертного ціноутворення. Раніше олігархи могли легко ховати свої доходи в офшорних зонах. Зараз цей закон дає можливість вирахувати їхні реальні прибутки і заставити їх заплатити реальні податки.
Також ми запровадили експеримент щодо сплати єдиного соціального внеску. По-простому це податок на заробітну платню. Ви знаєте про те, що значна частина заробітних плат в тіні і з чим це пов’язано – надто високе податкове навантаження на фонд оплати праці. Сказати, що цей експеримент вдалий, - навряд чи. Тому що тільки 8 тисяч підприємств скористалися можливістю платити менший податок і відповідно отримувати більшу заробітну платню. Але це перший крок, і в нашій податковій реформі ми рухаємося щодо детінізації заробітної платні і зменшення навантаження на вашу заробітну плату і на фонд оплати праці в цілому.
Зараз нам необхідно перейти до другого етапу реформування податкової системи. Протягом останніх півроку ми проаналізували 14 найбільш вдалих економічних податкових моделей у світі. Також провели зустрічі з підприємцями, з громадянським суспільством, з експертами. І прийшли до висновку, що Україна повинна в першу чергу орієнтуватися на свої економічні реалії, на свої економічні потреби і повинна мати власну податкову модель, а не рекомендовану кимось.
І тому хотів би поговорити зараз саме про цю модель, яка пропонується на ваш розгляд. Важливо усвідомити, що запровадження податків в країні повинно стати предметом суспільного консенсусу. Це означає, що кожен з вас повинен прийняти цю податкову модель як свою. За інших обставин ви не будете сплачувати податки, тому що будете вважати, що вони несправедливі, а держава не буде отримувати доходи і не зможе фінансувати армію, оборону, пенсії, зарплати, лікарні і школи. Тому це предмет суспільного діалогу і суспільного компромісу. І саме тому зараз я вже звертаюся з тим, щоб ми розпочали цей публічний діалог про те, яка нова податкова система країни повинна бути. Яка відображає інтереси кожного громадянина, кожного підприємства, кожного підприємця і держави. Яка відображає інтереси України в цілому.
Розпочну зі ставок. Тому що, як правило, це є основний предмет дискусії щодо податкової реформи. Скажу свою думку. Вважаю, що ставка важлива, але не є основною в реформуванні податкової системи. Зараз в Україні існує 90 видів різних ставок, що дозволяє, з одного боку, маніпулювати цими ставками нечесними платниками податків, а з іншого боку зловживати податковим інспекторам при нарахуванні податків і їх сплаті.
Уряд пропонує запровадити єдині базові ставки в ключових податках, це в податку на додану вартість, в єдиному соціальному внеску, в податку на доходи фізичних осіб і в податку на прибуток. Дискусія щодо розміру такої ставки повинна відбутися в нас в широкому середовищі. Але прошу всіх зрозуміти: наша мета як Уряду – звичайно, понизити ставки. Але, з іншого боку, наша мета як Уряду і держави – забезпечити надходження до державного бюджету для того, щоби в час війни фінансувати армію, оборону, національну безпеку, платити заробітні платні вчителям, лікарям, дати можливість відновлювати інфраструктуру і дати можливість бюджету допомагати росту економіки. Бюджет витрачає податки на ремонт шкіл, на ремонт лікарень, на нові дороги, на придбання військової техніки, на запуск військових заводів, на капітальні видатки в кожному регіоні. І це створює робочі місця, це дає зайнятість населенню і це дає можливість економіці рости.
Тому на даному етапі бюджет виконує в тому числі і функцію по економічному стимулюванню. Проте в перспективі бюджетні видатки повинні бути максимально скорочені. І ми це робимо. На даному етапі ми пропонуємо встановити єдину ставку для чотирьох базових податків в розмірі 20%. З одного боку, це встановлює рівність правил сплати податків. З іншого боку, це дає нам можливість збалансувати бюджет.
Далі. Ми поетапно, кожен рік будемо скорочувати витрати державного бюджету і відповідним чином ми можемо скорочувати ставку податку. Але вкотре підкреслюю: ця ставка податку є предметом нашої з вами спільної дискусії.
Ключова річ при зменшенні витрат бюджету – це те, що ми не можемо зменшувати соціальні стандарти. Ми несемо дуже велике соціальне навантаження. Я чудово усвідомлюю, яка складна ситуація в українських родинах. Саме тому соціальне забезпечення і соціальні стандарти повинні бути не просто збережені, а повинні підвищуватися. І це прямо і безпосередньо пов’язано з податковою системою і збільшенням надходжень до державного бюджету.
Ми маємо неймовірно високе податкове навантаження на заробітну платню. Це є причиною тіньових заробітних плат. Запровадження справедливої системи в оподаткуванні заробітних плат є наша мета. З 2018 року ми пропонуємо встановити один-єдиний податок на заробітну платню у розмірі 20%. На перехідному етапі ми пропонуємо зменшити єдиний соціальний внесок з 41% до 20%, а також скасувати податок на заробітну платню, який сплачує працівник у розмірі 3,6%. До моменту запровадження одного-єдиного податку на заробітну платню ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється одна в розмірі 20%.
Також ми хочемо захистити найбільш уразливі соціальні верстви населення, а це означає, що мінімальна заробітна платня взагалі не буде оподатковуватися, і жодної копійки податків з цієї мінімальної заробітної платні людина платити не буде. Що це означає на цифрах? Це означає наступне. Якщо людині нараховують заробітну платню у розмірі 4 тисячі гривень, то після запровадження податкових змін на руки такий працівник отримує додатково 200 гривень, а підприємство зекономить і заплатить менше до бюджету суму у розмірі 680 гривень. Це дає як додаткові доходи для громадянина, так і додатковий фінансовий ресурс для розвитку кожного підприємства.
Податок на прибуток повинен мати нову філософію. Той, хто отримує прибуток і хоче інвестувати його в нові заводи, нове обладнання і нові технології, отримає право відправити частину такого податку на придбання нових технологій, будівництво нових заводів, а відповідно створення робочих місць. Ми подискутуємо з вами про те, яка повинна бути частина цього інвестиційного податкового кредиту.
Спрощена система оподаткування залишається. Це є основою для розвитку малого і середнього бізнесу. Це є основою для формування середнього класу в країні. Тому ми запровадимо послаблення для малих і середніх підприємців. Але зловживання спрощеною системою великим бізнесом повинні бути ліквідовані. Це несправедливо по відношенню до тих людей, які працюють на базарах, в майстернях, коли великий бізнес використовує спрощену систему оподаткування як метод ухилення від сплати податків і створення офшору.
В оподаткуванні податку на додану вартість запроваджується одна-єдина ставка. Саме основне – це своєчасне, прозоре і швидке відшкодування податку на додану вартість. Без корупції і свавілля з боку податкового інспектора.
А тепер про податкову інспекцію чи Державну фіскальну службу. 60 тисяч людей перевіряють близько 3 мільйонів суб'єктів підприємницької діяльності. При цьому тільки 1,5 тисячі підприємств наповнюють державний бюджет на 80%. Це означає, що Державна фіскальна служба буде суттєво скорочена. Ця служба – це не контролюючий корупційний орган. Ця служба – це сервіс для кожного платника податку. Вони – це перший помічник того платника податку, який хоче чесно і прозоро сплачувати податки до державної казни.
Податкова міліція ліквідується. На її місце приходить Державна служба фінансових розслідувань. Це та служба, яка повинна виявляти нечесних платників податків, і це та служба, яка повинна захищати чесних і прозорих платників податків.
Митниця залишається корумпованою. І причина цього – кожна область самостійно визначає, на яких умовах розмитнювати той чи інший товар. На наступному тижні Державна фіскальна служба запровадить один-єдиний стандарт і ціну розмитнення товарів по всій Україні. З 15 вересня ми запроваджуємо публічне звітування Державної казначейської служби за кожну копійку, яка витрачається з державного бюджету. А з наступного року запроваджується проект «Відкритий бюджет», де кожен громадянин України зможе отримати інформацію про те, хто і скільки заплатив податків і куди кожна державна копійка пішла, як в державному бюджеті, так і в кожному місцевому бюджеті.
Це ще одна реформа, яку ми разом проводимо. І вона стосується кожного з нас. Реформи – це не пусті слова і політиканство. Це рішення, виконання і результат. Реформи здійснюються. Україна змінюється.
До наступних зустрічей.