Дорогі співвітчизники,
22 січня ми відзначили День соборності України.
Я розумію соборність України як єдність всіх українців, всього світового українства в часі, географічному просторі і навколо спільної державної ідеї.
Соборність означає неподільність та єдність наших земель: від Києва до Севастополя, від Донецька до Львова, від Карпат до Чорного моря.
Російська окупація в Криму і на Донбасі – недовговічна. Це остання агонія путінської імперії, яка не має ні історичної, ні політичної, ні військової перспективи.
Соборність України означає цілісність минулого і майбутнього нашого народу. Але нація повноцінно живе лише тоді, якщо вона мислить майбутнім. Для мене найважливішим сенсом соборності є колективна солідарність українців навколо головних ідей нашого майбутнього.
Нас здатна захистити лише власна держава. Це доведено історією.
Наша центральна ідея - вільна та успішна Українська держава ХХІ століття.
Наша спільна, велика і давня мрія - жити у своєму вільному, добре влаштованому та захищеному домі, де панує право, справедливість для всіх і доброзичливість один до одного. У рідному домі хочемо зберегти національну ідентичність. Як і будь-який інший народ, наш народ – неповторний. Наша культурна і мовна неповторність вирізняє нас у світі і збагачує людство.
Добробут в нашому домі формується через вільну конкуренцію, добру якість праці, ініціативних та відповідальних громадян, для яких держава забезпечує вільні та рівні умови.
У нашому домі має панувати справедливість. А це рівність всіх перед законом, чесний розподіл національних благ, рівність прав та обов’язків, рівні можливості для всіх і допомога тим, хто її потребує.
Справедливість – це обвинувальні вироки злочинцям, вбивцям і корупціонерам колишнього режиму, які так і не винесені за останні два роки.
Повернення до дому нашої мрії ми, українці, розпочали два роки тому. Багато друзів України у світі добре оцінюють наші дії. Але реальність аж ніяк не задовольняє нас. Бо ми разом зробили багато, щоб відійти від минулого. І занадто мало, щоб наблизитись до мрії.
Що зроблено за ці два роки? Ми наповнили державну казну, списали частину зовнішніх боргів, не допустили дефолту, подвоїли золотовалютні резерви держави, позбулися енергетичної та економічної залежності від Росії, виступили єдиним міжнародним фронтом і запровадили санкції проти російського агресора.
Ми проводимо люстрацію та скорочуємо чиновницький апарат, через децентралізацію віддаємо повноваження і кошти з центру на місця, створили з нуля нову армію і нову поліцію.
Ми своєчасно платимо зарплати і пенсії, запровадили енергетичні субсидії для кожного третього громадянина країни.
Ми розпочали масштабну дерегуляцію економіки, кардинально спростили адміністративні послуги, схвалили передовий закон про державні закупівлі.
Ми стали частиною європейського економічного простору і виконали всі вимоги для того, щоб українці отримали право без віз їздити до Європи.
Ми відновлювали дороги, школи і лікарні.
Ми розпочали процес змін в кожній галузі. І все це – лише мала частка з того, що нам вдалося зробити за останній час. В умовах війни. В умовах окупації територій та втрати 20% економіки країни.
Ми дали відсіч Росії. Національну, збройну і економічну.
Дорогі співвітчизники. Кожен приклад, який я навів, - це результат важкої праці дуже багатьох людей в урядовій та президентській командах, в Парламенті, нашого війська і громадянського суспільства, це результат вашої підтримки і небайдужості.
Так, багато справ нам не вдалося. Знаю і розумію кожен промах чи помилку. Так само знаю, як разом нам їх виправляти і рухатися вперед.
2016 рік постає з широким порядком денним. Треба відверто визнати – рік буде непростим. Світову економіку лихоманить. Відбувається стрімке падіння світових цін на основну продукцію, що експортується Україною, - сільськогосподарську, метал, руду. Світ ослаблюють військові конфлікти, тероризм та мільйони мігрантів і переселенців, політична невизначеність через вибори в провідних західних державах.
Український політикум повинен зустріти загрози 2016 року з усією серйозністю, зрілістю та відповідальністю.
Напередодні роботи Верховної Ради України звертаюся до національних політичних сил з кількома принципово важливими завданнями, які стосуються всієї держави і кожного громадянина.
Перше. Ми зобов’язані забезпечити стійкість управління країною та діяльності законодавчої і виконавчої влади.
Нагадаю, що наш Уряд не існує незалежно від парламенту. Уряд сформований парламентською коаліцією. Одинадцять членів Уряду представляють Президента країни та його Блок. Чотири члени Уряду та Прем’єр-міністр – від «Народного фронту». По одному представнику мають «Батьківщина» та «Самопоміч».
Тривалий час коаліція не визначається з низкою міністрів як на звільнення, так і на призначення. Вкотре звертаюся до парламентської коаліції невідкладно розпочати прозоре і публічне обговорення можливих кандидатів та, не марнуючи часу, призначити на урядові посади компетентних фахівців, які будуть користуватися довірою і підтримкою коаліції.
Друге. Я виступаю за оновлення коаліційної угоди.
З політичного маніфесту угода має бути перетворена на політично та юридично зобов’язуючий документ з чітким графіком роботи та послідовністю кроків.
В кожній державі, де відбувалися схожі з нами перетворення, парламентські коаліції схвалювали до 90% запропонованих урядом рішень. Саме це називається єдністю та спільною політичною відповідальністю. В нашому випадку про такий рівень підтримки коаліційного Уряду з боку членів парламентської коаліції навіть не доводиться говорити.
Третє. У цьому році урядова політика матиме кілька основних орієнтирів.
Нові робочі місця. Ми продовжимо податкову реформу, політику дерегуляції економіки та її демонополізації. Останні податкові зміни були зроблені назустріч вимогам національного бізнесу. У відповідь очікуємо взаємної підтримки підприємців задля очищення національного організму від корупції і несплати податків.
Нові ринки збуту української продукції. Ми зосередимо сили для отримання всіх можливих переваг, які відкриває Угода про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Окремим напрямом роботи стануть спеціальні торгівельні місії нашої держави за кордоном, щоб підтримати український експорт.
Нова освіта і медицина. Пілотним проектом 2016 року стане для нас створення нових регіональних шкіл та лікарень, які будуть пов’язані з появою сильних об’єднаних територіальних громад. Таким чином, децентралізація, окрім нових фінансових та владних можливостей, відкриє для людей якісні стандарти освіти та охорони здоров’я.
Нова інфраструктура. Ми продовжимо будувати дороги, розвивати прикордонну інфраструктуру, модернізовувати залізницю та допомагати, щоб український громадянин мав вільні і комфортні можливості для руху в країні та в рамках Європейського Союзу.
Чесна приватизація. Одинадцять разів Верховна Рада провалювала голосування за новий закон про приватизацію, який здатний залучити мільярдні інвестиції та забезпечити чесні правила для продажу державних компаній. Дайте можливість Уряду провести прозору приватизацію, що дозволить залучити нові інвестиції і створити нові робочі місця.
Держава – це послуги. Ми продовжимо роботу над спрощенням адміністративних послуг в країні. Основна увага буде зосереджена на реформі Державної фіскальної служби. Кілька українських митниць перейде в управління провідних іноземних компаній як надзвичайний спосіб для протидії корупції і зловживань.
А тепер про визначальне. Настав час, щоб український народ сказав своє слово, яка повинна бути нова українська Конституція у новій європейській Україні. Ніхто, крім народу України, не має права визначати, яким буде Основний закон. Референдум щодо Конституції і є прямим народовладдям у вільній та демократичній країні, за яку ми боролися два роки тому на Майдані і зараз захищаємо зі зброєю в руках. Нова Конституція – це новий суспільний договір. Договір між громадянами і владою, яку вони обрали. Договір про розподіл прав і відповідальності всередині самої влади – між Президентом, Урядом та Парламентом. Договір про взаємини між центром і регіонами. Договір про створення нового чесного і справедливого суду, а не перепризначення чинного. Договір про чітку геополітичну мету України – стати членом Європейського Союзу та НАТО.
Переконаний, що Глава Держави сповідує такі ж принципи.
Дорогі співвітчизники, єдність для мене означає дію і справу.
Головною причиною поразки нашої державності на початку ХХ століття не був брак героїв чи національної самопожертви.
Український політикум того часу став жертвою радикального більшовицького популізму, для якого не знайшлося запобіжників. Червоний терор згодом знищив будь-яку можливість для опору.
Це порочне коло історії ми зобов’язані розірвати. У сучасного національного політичного класу немає іншого шляху. Або хвиля безвідповідальності та політичного лукавства поглине нас. Або ми зуміємо вперше в сучасній історії виявити здатність йти на великі дистанції. І здатність на великі перемоги, що є для мене суттю України.
Нехай Господь береже нашу соборну державу, наше військо і наш великий народ.