10 хвилин із Прем'єр-міністром. Інвестиції. Суди. Люстрація

10 хвилин із Прем'єр-міністром. Інвестиції. Суди. Люстрація

18:52, 25 жовтня 2015

Доброго вечора, шановні українські родини!

Сьогодні не будемо говорити про вибори, тому що місцева виборча кампанія практично завершилась. Треба, щоби чесно підрахували голоси, і місцеві депутати та місцеві мери почали виконувати програму щодо змін в кожному місті, селі і області, з якою вони йшли на цю виборчу кампанію. Щоб ремонтували дороги, лікарні, вулиці, затверджували місцеві бюджети і робили все, що необхідно робити на місцевому рівні.

Я хотів би говорити про те, що треба робити на загальнодержавному рівні, для того щоби українська економіка почала зростати. Протягом останніх 18 місяців наша програма економічних реформ була спрямована в першу чергу на бюджетну і фінансову стабілізацію. Непомірні борги, мільярдні витрати на їх обслуговування, неймовірні кошти, які потрібно витрачати на національну безпеку і оборону. Треба було знайти додатковий ресурс для підвищення заробітних плат і пенсій. Треба було фінансувати соціальну, медичну і освітню сферу.

Тому наш перший пакет економічних перетворень був спрямований виключно на стабілізацію економічної ситуації. І саме це є основою нашої програми з міжнародними кредиторами.

Тепер треба говорити про те, як забезпечити ріст. Ми прогнозуємо, що в 2016 році ріст української економіки складе 2%. І треба усвідомлювати, що українська економіка є дуже залежною від світової економіки, і навпаки. З 1 січня набуде чинність угода про зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, що стане дуже серйозним поштовхом до того, щоб українська економіка стала конкурентною і щоб до України прийшли іноземні інвестиції.

В п’ятницю разом з Канцлером Німеччини Ангелою Меркель ми провели першу в історії наших двохсторонніх відносин найпотужнішу конференцію між українським і німецьким бізнесом. Німецький бізнес за останніх півтора року не тільки не пішов з України, а й, навпаки, готовий далі інвестувати в українську економіку. В відвертих розмовах вони кажуть про те, що ви багато що зробили, але треба робити ще більше і більше для того, щоб німецькі інвестиції прийшли в Україну, створювали нові підприємства, нові робочі місця і завозили сюди нові технології.

Які ключові сфери німецьких інвестицій в українську економіку? В першу чергу це транспортна інфраструктура. І тут німці є професіоналами.  Саме для цього ми розпочали переговори з німецькою компанією «Сіменс» щодо оновлення рухомого складу української залізниці і її модернізації.

Друге – це аграрний сектор. Сюди нам необхідні інвестиції для того, щоб мати нову і якісну техніку. І тому ми проводимо переговори щодо розблокування фінансової допомоги для України через компанію «Гермес», яка буде спрямована на видачу кредитів для українських фермерів з метою придбання німецької техніки, таких комбайнів як «Клас» і «Джондір», які виробляються на німецьких заводах.

Третє – це енергетика. І тут окремо я звернувся до німецьких компаній з тим, що настав час інвестувати в українську газотранспортну систему. Ми прийняли відповідний закон, і є всі можливості для того, щоб німецькі енергетичні компанії зайшли в українську енергетичну систему і спільно з нами оперували українською газотранспортною системою та українськими сховищами. Це буде найкращий шлях того, як не дати можливості обійти Україну і будувати різного роду газогони, які позбавляють Україну транзитного потенціалу. Це дуже сильний вид енергетичного бізнесу і це формування спільної енергетичної політики між Україною, Німеччиною і в цілому в Європейському Союзі.

Щодо проектів по енергоефективності. Завдяки тим реформам в енергетичному секторі, які ми провели, в тому числі і дуже складним, але правильним в ціноутворенні і в тарифоутворенні на енергетичні ресурси, в системах управління енергетичних монополістів держави, Німеччина розглядає Україну як одну з ключових країн по інвестиціям в енергоефективність і енергозбереження. А це нові котли, це утеплення і це технології, які зберігають енергетичні ресурси і дають можливість менше платити по рахункам за житлово-комунальні послуги.

Наша співпраця в економічній сфері з Німеччиною є вкрай важливою. Німеччина є лідером економічного розвитку Європейського Союзу. І Канцлер Німеччини Ангела Меркель попри всі проблеми, які є в Європейському Союзі та в Німеччині, в тому числі і пов’язані з кризою мігрантів, в тому числі і пов'язані зі збитками країн-членів Європейського Союзу від введених санкцій проти Російської Федерації, лідер Німеччини підтримує український народ.

Для залучення американських інвестицій в українську економіку завтра до України прилітає секретар з комерції Уряду Сполучених Штатів Америки пані Пріцкер. Після нашої інвестиційної конференції, яка відбувалася в Вашингтоні, американський бізнес приїжджає до України з тим, щоб інвестувати в Україну, створювати підприємства, робочі місця і розвивати наші економіки.

Але яка є основна запорука для того, щоб іноземні інвестори вкладали в Україну? Та й не тільки в Україну, а в будь-яку іншу країну. Окрім того, що ми провели дерегуляцію, окрім того, що ми скасували низку перевірок, окрім того, що ми скасували низку дозволів і ліцензій, окрім того, що ми вдвічі зменшили кількість різного роду перевіряючих відомств, основне, що вимагають інвестори, і основне, що вимагають громадяни України, - це верховенство права і справедливого правосуддя і незалежного суду.

Саме тому Міністр юстиції України взяв участь в засіданні Венеціанської комісії, що розглядала проект судової реформи. Яку судову реформу пропонує Уряд України?

Перший і базовий принцип – вся суддівська система і весь суддівський корпус повинен пройти перезавантаження. Ми пропонуємо набирати суддів за тим же принципом, як і набиралась нова українська поліція. Відкритий конкурс – і будь-хто може подати свої документи для того, щоб стати новим чесним і справедливим українським суддею.

А тепер про те, чи є у нас можливість набрати новий суддівський корпус. Загалом в Україні є 9 тисяч суддів. Щороку наші вищі навчальні заклади випускають 12 тисяч юристів. Вже зараз в Україні є 40 тисяч адвокатів. Тому у нас є потенціал для того, щоб створити нову незалежну судову систему України, так само як ми створюємо нову Національну поліцію.

Друге. Вважаємо, що чинна судова система є надто складною. Люди роками очікують остаточного рішення суду. Тому з так званої чотирьохланкової судової системи Уряд України пропонує залишити тільки три ланки. Перше – це місцеві суди, де повинна вирішуватися левова частка справ кожного громадянина країни, і не давати можливості затягувати розгляд судових справ на десятки років. Друге – це апеляційні суди, які можуть переглядати відповідні судові справи. І третє. Відповідно до Конституції України Верховний суд є, був і буде найвищою ланкою судової системи країни.

Окремо ми вважаємо, що жодна з гілок влади, ні Президент, ні Уряд, ні Парламент, не мають права впливати на судову гілку влади. Усунення будь-якого політичного впливу при доборі суддів і при притягненні суддів до відповідальності – це основний елемент судової реформи. Ми не маємо права з цим зволікати. Венеціанська комісія підтвердила можливість поетапної заміни і перезавантаження всієї судової системи країни. Для цього необхідне повне єднання українського Парламенту і всієї української влади. Новий закон про судоустрій та внесення змін до Конституції України якомога швидше повинні бути прийняті, для того щоб в Україні судили по праву, по закону і по справедливості.

Наслідком косметичних ремонтів судової системи стало те, що Конституційний Суд України хоче скасувати закон України про очищення влади. Це була основна вимога українського народу на Майдані – замінити владу. Знаєте, чому вони це хочуть зробити? Тому що саме відповідно до цього закону кожен суддя Конституційного Суду, який разом з Януковичем узурповував владу і знищував українську Конституцію, підлягає обов’язковому звільненню. А таких суддів було вісім. Знаєте, чому вони хочуть скасувати цей закон? Тому що ті, хто підтримували режим Януковича, хочуть повернутися назад. Вже зараз ми звільнили 785 високопосадовців, які підпадають під закон України про очищення влади. Більше тисячі високопосадовців звільнилися за власним бажанням.

Саме на підставі цього закону я доручив Міністерству юстиції України провести перевірку всього складу Державної фіскальної служби України. І з'ясувалося, що 42% вищого керівного складу Державної фіскальної служби, це податківці і митниці, які працюють в центральному апараті, підлягають негайному звільненню. Ще 15% вищого керівного складу керівництва Державної фіскальної служби в областях також підлягають звільненню. Акт переданий керівнику Державної фіскальної служби. В понеділок всі ці люди повинні бути звільнені.

Повернення до старих правил і в минуле не буде. Ми будемо рухатись тільки вперед, далі проводити реформи і будувати наше спільне майбутнє.

До наступних зустрічей.