Інтерв'ю Прем’єр-міністра України для німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Пане Прем’єр-міністр, після президентських виборів в Україні ЄС дуже швидко вирішив поки що не застосовувати проти Росії справжні санкції, хоча бої на Сході країни запекліші, ніж будь-коли. Ви згодні з позицією ЄС?
Метою санкцій ЄС є змусити Росію повернутися за стіл переговорів і виконувати свої міжнародні зобов’язання. А що відбувається в реальності? Останніми тижнями керовані Росією терористи за допомогою російських прикордонників просочуються в Україну. Росія продовжує постачати зброю і бойовиків, щоб забезпечити ескалацію ситуації у Східній Україні. Росія несе відповідальність за протистояння і терористичні атаки. Тому, що Росія творить в Україні, ми повинні рішуче і спільно протистояти.
Чи означає це, що Ви закликаєте ЄС застосувати третій ступінь санкцій?
Ми повинні робити все, що в наших силах, всіма наявними методами змушувати Росію виконувати свої міжнародні зобов’язання.
Президент Петро Порошенко після свого обрання посилив військову операцію проти сепаратистів. Разом з тим, він говорить, що шукає діалогу з проросійським населенням. Як це можливо одночасно?
Ми робили ставку на діалог відразу після формування Уряду. Я особисто в середині березня говорив про цю пропозицію: ми захищатимемо російськомовну меншину, передамо владні повноваження місцевим органам, змінимо Конституцію, зробимо все для збереження єдності держави. Але це не допомогло. Ті, хто взяв в руки зброю, не чують політичних пропозицій. Ми пропонували це не для світової спільноти, а для себе. Але ми також стверджуємо: ми робитимемо все для подолання терору.
Чи є шанс на прямі переговори між Порошенком і російським президентом Путіним?
Переговори з Росією віч-на-віч? Наразі немає ніякої довіри до російського керівництва. Росія завжди буде обманювати. На даний момент ми можемо вести переговори з Росією лише у женевському форматі. Тому ми вимагаємо проведення переговорів за участю чотирьох сторін: Києва, Москви, ЄС і Америки. В кінці кінців, йдеться не лише про Україну, а про міжнародний порядок. Росія порушила Статут ООН. Від нас залежить зараз порятунок міжнародного порядку і збереження миру в Європі.
Український Уряд говорить, що ніколи не визнає анексії Криму. На якій основі повинні тоді вестися переговори?
Ми ніколи не визнаємо анексію. Що стосується Криму, ми вже звернулися до міжнародних судів. Але це інша справа – це довгострокова проблема. Щоб вирішити її, нам спочатку треба вирішити короткострокові проблеми. Ключовим є питання, як врегулювати ситуацію на Сході України. Якщо президент Путін засудить терористів, відведе своїх силовиків, забере свою зброю і буде контролювати свої кордони замість того, щоб контролювати наші, це допоможе нам стабілізувати ситуацію.
Наразі Захід говорить, що з анексією Криму, яка є порушенням міжнародного права, світ змінився. Чи не маєте Ви побоювань, що у довгостроковій перспективі з цим конфліктом поводитимуться так само, як у випадку з Південною Осетією та Абхазією після грузинської війни? Тобто будуть миритися із «замороженим конфліктом» і робити свої справи, наче нічого не сталося.
Це було б найбільшим лихом. Адже зараз ми в Україні платимо ціну за такий підхід. Ніхто не прислухався до Путіна на Мюнхенській безпековій конференції 2007 року...
Коли він виступав проти монополярного святу під гегемонією США…
Він дуже чітко заявив: розпад Радянського Союзу був найбільшою катастрофою ХХ століття. Треба було слухати Путіна. Тоді, через вплив Росії, було прийнято рішення проти прийняття до НАТО України і Грузії. Потім Путін ввів війська в Грузію. А у 2014 році і в Україну. Хто наступний? Що є метою Путіна? «Business as usual» мав драматичні наслідки для всього світу. Крим – це не українська справа, це глобальна проблема. Не протистояти Росії мало б катастрофічні наслідки.
Німецький Уряд надто прислуховується до Росії?
Я був приємно вражений сильною позицією Федерального Уряду. Ми маємо порозуміння зі всіх національних позицій: німецька економіка підтримує тісні стосунки з Москвою, ми також залежні від торгівлі з Росією. Але у цій кризі ключовим державам ЄС, і в їхньому числі Німеччині, йдеться про цінності, а не про ціну.
У газовій суперечці між Вами і Росією є компромісна пропозиція ЄС. Які Ваші вимоги до Москви?
Лише одна вимога: чесний договір. Газ не повинен використовуватись як політична зброя. Москва не може вдвічі підняти ціну на газ лише тому, що ми підписали політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС. Ми прагнемо всеохоплюючого і ринково орієнтованого підходу в українсько-російських газових відносинах. Ми готові сплатити нашу заборгованість, але спочатку нам треба укласти договір. Якщо цього не станеться, ми подаватимемо позов до суду. Це найкращий шлях, якщо Москва не готова домовлятися. Росія конфіскувала українське майно в Криму, в тому числі український газ. Ми втратили мільярди доларів.
Єврокомісар з питань енергетики Г. Етінгер, який веде переговори, виступає проти того, щоб Україна пов’язувала питання Криму із газовою суперечкою. Чи можна говорити про Крим пізніше?
Через 100 років? Складно пояснити це українському народу. Росія окуповує нашу країну, конфіскує наше майно, а тепер ми повинні платити Москві, не уклавши ніякої угоди?
Чи не побоюєтесь Ви втратити підтримку населення, виконуючи реформи, обумовлені МВФ?
Коли я вступав на посаду Глави Уряду, я не обіцяв українцям покращення – не сьогодні, й не завтра. Зараз ми платимо ціну за те, що 20 років не впроваджували реформи. У нас будуть соціальні конфлікти. Але для того, щоб у довгостроковій перспективі мати успіх, нам треба вирішувати проблеми.
Боротьба з корупцією…
це головний момент. Далі йдуть незалежна юстиція, ефективне державне управління. Це ключові елементи для модернізації нашої країни.
Багато з тих людей, хто зараз в Києві обіймає відповідальні посади, і Ви в тому числі, свого часу, саме тоді, коли, як Ви говорите, не впроваджувались реформи, перебували на урядових посадах. Зараз це реальне перезавантаження?
Змінилася країна і її люди. Так, це правда, я також мав відповідальність. Але я ніколи не був замішаний у корупції. Я обіймав державні посади, тому маю відповідний досвід. В нашій країні велика проблема знайти людей, які могли б управляти державою. Людей, які б знали різницю між монетарною політикою і зароблянням грошей.
Якими будуть Ваші відносини з президентом Порошенком?
Ми знаємо один одного вже 16 років. Ми говоритимемо в унісон, розділятимемо нашу відповідальність і нікому не дозволимо повторити негативний досвід після 2005 року. Я вірю, що Порошенко бачить це так само. Це останній шанс для нашої країни.